Розробки уроків

6 клас

Розділ ІІ. Цивілізації Стародавнього Сходу

Тема 1.  Стародавній Єгипет

Урок____.

Тема. Вплив природно-географічних умов на розвиток єгипетської цивілізації.

Мета уроку: - ознайомити учнів із впливом природно-географічних умов на розвиток єгипетської цивілізації, повсякденним та господарським життям;

- формувати інформаційну компетентність: розвивати вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації, систематизувати історичну інформацію, складаючи таблицю «Особливості природи Давнього Єгипту»;

- формувати логічну компетентність: навчати аналізувати зміст тексту параграфа, робити нескладні висновки та узагальнення;

- формувати мовленнєву компетентність: розвивати вміння учнів будувати усні висловлювання щодо історичних явищ;

- формувати хронологічну компетентність: навчати учнів локалізувати історичні події у часі;

- формувати просторову компетентність: навчати співвідносити розвиток історичних фактів і процесів із географічним положенням країни та природними умовами; розвивати  вміння працювати з історичною картою, вчити знаходити на карті територію Стародавнього Єгипту, долину річки Ніл;

- виховувати повагу до праці, трудової діяльності людини.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: навчальний підручник з історії стародавнього світу (Пометун О.І. Всесвітня історія, історія України: підр. для 6 кл. заганоосв. навч. закладів / О.І.Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б. Малієнко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2014. – 256 с.: іл.) § 10; Дидактичні матеріали з історії стародавнього світу ( П. Мороз), №1 – 13, стор. 12 - 15. ; атласи, контурна карта, мультимедійна презентація.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

1. Правильно застосовувати відлік років до нашої ери, визначати хронологічні рамки історії Стародавнього Єгипту.

2. Користуючись історичною картою, показувати територію, яку займав Стародавній Єгипет, річку Ніл, її долину.

3. Характеризувати природні умови Єгипту, пояснювати їх вплив на життя людей.

4. Застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «іригація», «шадуф».

Хід уроку

План вивчення нового матеріалу:

1. Природні умови Єгипту.

2. Давній Єгипет – «дарунок Нілу».

3. Ремесла та обмін.

І. Організація навчальної діяльності.

Вправа «Позитив».

Підніміть руки вгору, спіймайте уважність, наполегливість, творчість, добро, пригорніть до серця і тихенько сядьте.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Чи знаєте ви, хто такий Наполеон? Це – великий полководець та імператор Франції, який жив наприкінці ХVІІІ – на початку ХІХ ст. Але не всі знають, що саме завдяки Наполеону європейці дізналися про забуту цивілізацію – Стародавній Єгипет. Наполеон мріяв підкорити весь світ і почав з Єгипту. У військовий похід він взяв із собою і вчених, які старанно описали і замалювали пам’ятки, скопіювали давні надписи, які в той час вже ніхто не міг прочитати. Пройшло понад два століття, і тепер ми знаємо про Єгипет значно більше. Скажіть, які слова асоціюються у вас із Стародавнім Єгиптом.(Асоціативний кущ малюється на дошці).

                                            Піраміди              Фараони      Мумії      Скарби

                                     Єгипет

                                                                                                                                    Африка

 Отже, ви знаєте, що Стародавній Єгипет знаходився в Африці, чули про піраміди, фараонів та мумії. А що таке цивілізація? (з поняттям  «цивілізація» учні знайомилися під час вивчення теми «У чому особливості організації влади за первісних часів»).

ІІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося із особливостями природи і господарства Стародавнього Єгипту. Отже, тема уроку (учні записують  в робочих зошитах) «Вплив природно¬-географічних умов на розвиток єгипетської цивілізації».

Стародавній Єгипет – одна з найдавніших держав на Землі. ЇЇ історія розпочинається на межі ІVтисячоліття до нашої ери і завершується в ІV столітті нашої ери. За час існування ця країна неодноразово  зазнала і розквіту, і занепаду.

Історики поділяють історію Єгипетської держави на  періоди.  Кожен із них був пов'язаний із важливими подіями та процесами і мав свої особливості. Найголовніші з них:

- Раннє царство – створення єдиної держави;

- Давнє царство – значне посилення правителів-фараонів і зміцнення єдності держави;

- Нове царство – відновлення єдності Єгипту після чужоземного завоювання, розквіт держави.

Виконайте завдання на лінії часу: позначте хронологічні межі існування Стародавнього Єгипту.

(Один учень виконує завдання на дошці, інші – в робочих зошитах).

 Перше питання, яке ми розглянемо на уроці  - «Природні умови Єгипту». Щоб вивчити це питання, ми організуємо експедиції в Африку. Подорожувати будемо картами – фізичними та історичними.

(Учням пропонується ознайомитися з пам’яткою «Як установити вплив природно-географічних умов на спосіб життя населення, зародження й розвиток держав і цивілізацій»      (с. 43)).

Характеристика географічного положення Єгипту учителем з використанням мультимедійної презентації.  Проводиться робота з картою атласа «Стародавній Єгипет».  Щоб визначити кордони, на карті Стародавнього Єгипту знаходимо перший поріг, долину і дельту Нілу, Середземне море. Таким чином, Стародавній Єгипет був розташований на берегах Нілу від першого порога до Середземного моря.

Учитель. Дніпро тече з півночі на Південь, а Ніл – з півдня на північ назустріч один одному. Їх розділяють два моря – Чорне та Середземне, виходить, що можна водним шляхом дістатися з України до Єгипту.

Учитель пропонує «здійснити уявну подорож з України до Єгипту, при цьому виконати такі завдання: 1) на карті півкуль покажіть маршрут своєї подорожі; 2) порівняйте природні умови Стародавнього Єгипту і своєї місцевості».

Робота в парах (або малих групах). Учні  читають текст підручника та додаткову інформацію, працюють з картами атласу. Експедиції працюють за напрямками:

- Юні географи – вивчають природні умови Стародавнього Єгипту;

- Юні геологи – вивчають корисні копалини;

- Юні біологи – досліджують тваринний та рослинний світ.

- Юні етнографи – досліджують повсякденне життя та заняття населення;

Додаткова інформація.

Юним географам

1. Характерною ознакою єгипетського клімату є спека. В січні тут буває 10 градусів тепла, в серпні – 27, іноді спека сягає 47 градусів. Дощі в Єгипті випадають рідко. На узбережжі моря на рік буває 25 – 30 дощових днів, а у Верхньому Єгипті дощ взагалі випадає раз на десять років. Але між Лівійською та Аравійською пустелями є родюча долина глибиною кількасот метрів, довжиною 130 миль та шириною в 1 милю, на дні якої тече річка Ніл (за твором Б.Пруса «Фараон»).

2. В Єгипті віють посушливі суховії, найстрашніший з них – вітер хамсин, що арабською мовою означає «п’ятдесят», бо хамсин дме із Сахари 50 днів, майже два місяці – травень і червень. Вітер засипає все хмарами піску. Єгипет перетворюється на випалену сонцем пустелю.

3.                   Хамсін

Рудий Хамсін в пустелі розгулявся,

Жагою палений, мчить у повітрі,

Черкаючи пісок сухими крильми,

І дише густим полум’ям пекучим…

І вся пустиня мов знялася вгору

І в небо ринула. На жовтім небі

Померкло сонце – око Озіріса –

І стало так, мов цілий світ осліп…

                             Леся Українка

4. …У той час, як всі інші річки починають убувати під час літнього сонцестояння, а в подальшому ще більш міліють, тільки він один (Ніл), починаючи підніматися, день у день збільшується настільки, що під кінець затоплює майже весь Єгипет. У такий же спосіб він повертається до попереднього стану. Безліч сухопутних тварин, захоплених рікою, гине, деякі ж, вибігши на більш піднесені місця, рятуються; худоба ж під час розливу годується в селищах наперед заготовленим для неї кормом (за Діадором Сицилійським).

Юним геологам

Єгипет не був багатий корисними копалинами. Головним надбанням його надр були різноманітні породи каменю: граніт, базальт, діареї, алебастр, вапняк, піщаник. Багато металів були відсутні, що зумовило експансію єгиптян в південному та північно-східному напрямках: на Синайському півострові їх приваблювали мідні рудники, в Нубії та на Аравійському нагір’ї – поклади золота та срібла. Єгипет і сусідні області не мали у своєму розпорядженні запасів олова і заліза, що затримало наступ бронзового і залізного віків на території Нільської долини.

Юним біологам

Рослинний і тваринний світ Єгипту був досить різноманітним. Культивували ячмінь і Еммеріх (вид пшениці), льон і кунжут, з овочів – огірки, цибулю-порей і часник. У заплавах збирали лотос і папірус. У долині росли фінікова і кокосова пальма, гранатове дерево, фігове дерево, деревоподібна акація, сикомор, в Дельті – виноградна лоза та фруктові дерева. Однак будівельного лісу практично не було, його доправляли з Фінікії, багатою кедром і дубом.

Води Нілу рясніли  рибою, його зарості – дичиною. Дика фауна була представлена левами, гепардами, пантерами, шакалами, газелями, лисицями, жирафами, бегемотами, крокодилами, носорогами; частина видів зникла в результаті інтенсивного полювання та змін клімату. З домашніх тварин тримали биків, корів, і овець, кіз, свиней, ослів, собак, пізніше мулів та коней; з домашньої птиці – качок і гусей, пізніше курей. Розводили бджіл.

Юним етнографам

1. Невідомо, які саме племена утворили єгипетський народ. У V тис. до н.е. племена скотарів через зміну клімату змушені були переселитися ближче до Нілу. Вони створили новий народ, який говорив однією мовою, у якій слово «єгиптянин» означало людину. Археологи називають цей народ «бадарійцями». Решту народів єгиптяни називали «дев’ятьма луками».

2. Єгипетський етнос виник в результаті змішування ряду семітських і хамітських племен. Цей антропологічний тип відрізнявся міцною статурою, середнім зростом, смаглявою шкірою, вилицюватим обличчям з опуклими «негритянськими» губами, довгим черепом і чорним гладким волоссям.

3. «…народ, який жив у Нільській долині, мусив або загинути, якби був слабосилим, або навчитися регулювати воду, якби був геніальним. Стародавні єгиптяни були геніальні, тому вони створили цивілізацію» (за твором Б.Пруса «Фараон»).

4. У ІV тис. до н . е. єгиптяни (їх умовно називають амратійцями) вже започаткували іригаційне землеробство, у них навіть з’являються зародки держави.

Коли всі групи виконали завдання, кожна експедиція представляє результати, які заносяться в таблицю:

           Особливості природи Давнього Єгипту

Питання опису	Особливість природи	Яким видам людської діяльності сприяє	Яким видам людської діяльності  перешкоджає
Вихід до морів
Кліматичні умови
Родючість ґрунтів
Стан річок
Багатство рослинного світу
Багатство тваринного світу
Корисні копалини

Робота з контурною картою. Позначте і підпишіть на контурній карті:

1. Річку Ніл.

2. Середземне море

3. Перший поріг Нілу.

4. Дельту Нілу.

5. Верхній Єгипет.

6. Нижній Єгипет.

Учитель. Другий пункт нашого плану «Давній Єгипет – «дарунок Нілу»

Коментоване читання пункту параграфа.

Усе життя в Стародавньому Єгипті залежало від Нілу.  Щоліта річка розливалася (виходила з берегів). Найбільшої  сили розлив досягав 19 липня (то був давньоєгипетський Новий рік). Вода заповнювала всю долину на 4 місяці.  Після його щорічних розливів у долині залишався родючий намул, який давав життя квітучій долині Нілу, що називалася Та-Кемет — «чорна земля». Саме тому давньогрецький історик  Геродот  назвав  Єгипет — «дарунком Нілу». Але без наполегливої  праці людей навряд чи можливо було б використати цей унікальний природний дар.

Землеробство було основним заняттям мешканців долини Нілу, адже його розливи і родючі ґрунти давали можливість одержувати високі врожаї. Проте поля необхідно було зрошувати, що потребувало величезних зусиль людей.

Уже в найдавніші часи єгиптяни почали будувати свою зрошувальну систему, розвиваючи іригацію.

Іригація (від латинського слова irrigo — зрошую) — підведення води на певні ділянки землі для їх зрошення.

Для цього давні єгиптяни будували спеціальні величезні споруди — дамби, канали, водосховища. Це дозволяло регулювати розливи Нілу й використовувати його води для штучного зрошення полів. Згодом землероби почали зрошувати і високі прибережні ділянки, куди не сягали води Нілу. Для цього використовували особливий пристрій — шадуф, що нагадує наші колодязні «журавлі».

         

Після розливу ґрунт ставав м’яким і вологим. Його розпушували мотикою й легким дерев’яним плугом. Засіявши землю, єгиптяни відразу виганяли на неї домашню худобу (здебільшого баранів), щоб вони втоптали зерно в ґрунт. Стиглі колоски зрізали серпами і в’язали в снопи. Щоб обмолотити злаки, їх викладали на землю та проганяли по збіжжю худобу. Отримане зерно засипали в комори. Кожна родина мала окрему ділянку землі, яку обробляла самостійно, а врожай збирала лише для себе.

У дельті й оазах розводили багато худоби — корів, овець, кіз, а пізніше — і коней. На м’ясо також відгодовували приручених антилоп, газелей, гієн, журавлів, пеліканів, лебедів та ін. З домашньої птиці вирощували гусей і качок, тримали курей. Займалися єгиптяни також бджільництвом, яке, найімовірніше, саме вони й винайшли.

Завдання:

1. Користуючись ілюстрацією, опишіть, якою була послідовність сільськогосподарських робіт у Стародавньому Єгипті.

      2. Що таке іригація? Чому Ніл відігравав важливу роль у житті єгиптян?

3.  Які зрошувальні споруди і з якою метою споруджувалися в ту епоху?

Учитель. Заключний пункт плану «Ремесла та обмін».

Учні самостійно читають цей пункт параграфа і готують відповіді на запитання:

- «У Стародавньому Єгипті майстри вміли виготовляти прекрасні льняні, бавовняні та шовкові тканини. Вони виробляли фарби різних кольорів, отримували тростинний цукор, плодово-ягідні вина та інші вироби. Про розвиток яких галузей господарства свідчать ці факти? Що сприяло розвиткові сільського господарства та ремесел у Стародавньому Єгипті? (Дидактичні матеріали. Всесвітня історія. 6 клас. П. Мороз, № 8, с. 14)

- «При обробці дерева єгиптяни користувалися металевою пилкою, сокирою, буравом, скобелем, долотом, трикутником, виском, молотом. Стародавні майстри чудово плавили та обробляли мідь, бронзу, свинець, олово, срібло, золото, залізо. У будівництві ремісники застосовували гіпс, алебастр, вапно, слюду, графіт, камінь, глину.

Подумайте, в яких галузях господарства і для яких робіт використовувалися перелічені інструменти та матеріали. Якими знаннямита навичками мали володіти ремісники?» (Дидактичні матеріали з історії стародавнього світу. П. Мороз, № 9, с. 14)

- «У Стародавньому Єгипті не знали грошей. З робітниками розраховувалися хлібом, тканинами, олією, рибою, фініками, зеленню та ін. Як ви вважаєте, чи були в Стародавньому Єгипті ринки?» (Дидактичні матеріали з історії стародавнього світу. П. Мороз, № 10, с. 14)

IV. Узагальнення і систематизація знань.

Тести.

1. Давній Єгипет був розташований: а) у Центральній Африці; б) У Південній Африці;  в) у Північно-Східній Африці; г) у Північно-Західній Африці.

2. Основним заняттям стародавніх єгиптян було: а) скотарство; б) землеробство;  в) рибальство; г)мисливство.

3. Ніл впадає у: а) Чорне море; б) Середземне море; в) Червоне море; г) Перську затоку.

4. Давні єгиптяни називали свою країну: а) «Чорна земля»; 
б) «Червона земля»; в) Єгипет;   г) дар Нілу.

5. Особливий пристрій для подачі води на узвишшя: а) дамба; б) канал; в) водосхови;  г) шадуф.

Кросворди.

Кросворд 1.

По вертикалі:

1)    Піщана гора, яка переміщається під впливом вітру (бархан).

2)    Єгипетський очерет (папірус).

По горизонталі:

2)    Скелі, що перетинають течію Нілу (пороги).

3)    Особлива організація суспільства для підтримання внутрішнього порядку й оборони від зовнішніх ворогів (держава).

4)    Підведення води на певні ділянки землі для їх зрошування.

Кросворд 2.

По вертикалі:

1)    Певний рівень організації суспільного життя, культури, господарства, побуту, звичаїв, релігії (цивілізація).

2)    Пристрій для підйому води на узвишшя (шадуф).

3)    Вітер, що дме в Єгипті з пустелі Сахара протягом 50 днів (хамсин).

По горизонталі:

4)    Місце впадіння Нілу у Середземне море (дельта).

5)    Володар Єгипту (фараон).

Творчі та пошукові завдання:

1). «Відповідно до розливів Нілу єгиптяни ділили увесь рік на три частини, три пори року: «повінь», «сходи» і «сухість». Подумайте, з якими природними особливостями Єгипту це було пов’язано. Як такий поділ року пов’язаний з циклом хліборобських робіт?» (Дидактичні матеріали. Всесвітня історія. 6 клас. П. Мороз, № 4, с. 13)

2) Стародавні греки образно називали Єгипет «Даром Нілу», а самі єгиптяни називали свою країну «Чорна земля». Поясніть ці назви. Чи є в них протиріччя? Подумайте, в чому воно виражається. (Дидактичні матеріали. Всесвітня історія. 6 клас. П. Мороз, № 5, с. 13)

V. Рефлексія.

На уроці я дізнався …

На уроці я навчився…

Мені сподобалося…

Мені не сподобалося…

VІ.  Домашнє завдання: 1).  Прочитати  параграф 10, дати відповіді на запитання, виконати завдання до параграфа.

2) Складіть від імені землероба розповідь про те, як пройшов його день.

3) Намалюйте портрет стародавнього єгиптянина.

Урок _________

Тема. Утворення держави та цивілізації в Єгипті.

Мета: формувати уявлення про причини об’єднання Єгипту,  розглянути процес утворення держави в Давньому Єгипті; визначити функції держави у єгиптян;

 - формувати хронологічну компетентність: навчати учнів 

визначати час утворення єдиної держави в Єгипті;

- формувати просторову компетентність: навчати 

співвідносити розвиток історичних фактів і процесів із

 географічним положенням країни та природними 

умовами; розвивати  вміння працювати з історичною 

картою, вчити знаходити на карті територію Стародавнього  Єгипту, долину річки Ніл;

- формувати логічну компетентність: навчати визначати та

 застосовувати поняття «ном», «держава», «фараон», 

«чиновники», «піраміда»;

- формувати інформаційну компетентність: навчати

 використовувати схеми як джерело інформації;

- формувати мовленнєву компетентність: навчати брати 

участь в інсценізації історичних подій;

         - виховувати повагу до праці, трудової діяльності людини.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: навчальний підручник з історії стародавнього 
світу (Пометун О.І. Всесвітня історія, історія України: підр. для
 6 кл. заганоосв. навч. закладів / О.І.Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б. Малієнко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2014. – 256 с.: іл.) § 
11; Інтегрований курс історії. 6 клас. Дидактичні матеріали . – 
Х.: Вид. група «Основа», 2006. – С. 34 - 37; атласи, контурна 
карта, мультимедійна презентація.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

1.      Правильно застосовувати відлік років до нашої ери,називати час утворення єдиної держави в Єгипті.

2.      Користуючись історичною картою, показувати територію, яку займав Стародавній Єгипет, річку Ніл, її долину, район пірамід.

3.      Визначати особливості держави в Стародавньому Єгипті.

4.      Застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «ном», «держава», «фараон», «чиновники», «піраміда».

                                                         Хід уроку

План вивчення нового матеріалу:

1.      Об’єднання Єгипту.

2.      Організація влади в Давньому Єгипті.

3.      Єгипетське суспільство.

4.      Будівництво пірамід.

І. Організація навчальної діяльності.

Учитель. Подивіться  один на одного, посміхніться  і  подумки побажайте успіхів один одному на уроці.
Бажаю всім гарної праці і співпраці на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Робота з картою.

1.      Покажіть на карті річку, яку, за переказами, наповнював бог Хапі.

2.      Покажіть на карті територію «Чорної землі».

3.      Які держави були сусідами Давнього Єгипту?

Чи можна було б  потрапити з Стародавнього Єгипту до України? Якщо так, опишіть маршрут такої подорожі.

Творчі та пошукові запитання і завдання.

1.     Слова розбиті на склади та розкидані по колонках. Перший склад знаходиться в першій колонці, другий – у другій, третій – у третій. Необхідно за допомогою стрілок відновити слова та записати їх.

2.   Придумайте речення із наведеними словами:

1. Ніл, дарунок, Єгипет;

2. Дельта, долина Нілу, Верхній Єгипет,  Нижній Єгипет.

3. Ніл, намул,  розлив, родючий, приносити.

4. В Єгипті, система, дамби, канали, іригаційна, водосховища, розгалужена, існувала.

ІІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІV. Мотивація начальної діяльності.

Учитель. Подумайте, до яких наслідків приводить розвиток скотарства, землеробства та ремесла? (обмін між общинами). Яким чином в общинах виникає нерівність? (Поступово до вождів  і старійшин переходили найкращі землі, найчисельніші стада худоби). Із часом вони почали успадковувати не лише свої багатства, а й владу.  Отже, з появою майнової нерівності серед общинників з’являються знатні і багаті люди, які підкорюють собі простих селян і ремісників, змусивши їх працювати на себе і віддавати частину виробленого. Так виникають різні верстви суспільства – панівні та пригноблені. Щоб захищати панівні верстви, потрібна була певна сила. Цією силою стає держава.

V. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо питання «Утворення держави та цивілізації в Єгипті».

Формування поняття.

Держава – це особлива організація суспільства для підтримання внутрішнього порядку й оборони від зовнішніх ворогів. ЇЇ ознаками є визначена територія з кордонами, єдині влада, економіка, закони, армія.

Учитель пояснює ознаки держави за допомогою схеми.

1.      Об’єднання Єгипту.

У другій половині IV тис. до н.е. в долині Нілу утворилися перші невеликі общини – номи. У різні часи їх було від 26 до 42.

Згодом номи ставали невеликими державами на чолі з номархами, які очолювали військо, були верховними жерцями, керували будівництвом дамб і каналів. Територія Верхнього Єгипту витягнулася вузькою стрічкою вздовж єдиної водної магістралі – Нілу; лише в Нижньому Єгипті Ніл розходиться віялом річищ – дельтою. Через те, що номи Верхнього Єгипту примикали ланцюжком один до одного, стиснуті  між Нілом і скельними обривами на краю пустелі, багатосторонні політичні угрупування, що могли б використовувати боротьбу сусідів і забезпечувати собі незалежність, тут були неможливі. Зіткнення між номами неминуче приводило до їх об’єднання «за ланцюжком» під владою найсильнішого, а то й до повного знищення норовливого сусіда. До кінця ІV тис. до н .е . в Єгипті лишилися тільки два великі царства, що об’єднали всі землі: Північне царство – у Нижньому Єгипті, тобто дельті, та Південне – у Верхньому Єгипті. Символами держав були відповідно квітки лотоса і папірус, верховними богами – Сокіл і Гадюка. Володар Південного царства носив білу корону, а Північного – червону золоту корону у формі обруча зі спіраллю.

1.Корона Верхнього (Південного) Єгипту.

2. Корона Нижнього (Північного) Єгипту.

3. Подвійна корона, що символізувала об’єднаний Єгипет.

4. Рельєфне зображення фараона у момент перемоги над супротивником за часів об’єднання Єгипту. Близько 3 тисячоліття до н. е.

   

Учитель коментує схему, що відображує формування єдиної держави на території Єгипту

 Інсценування (за матеріалами книги Ремньової А. «Рольові ігри на уроках історії стародавнього світу»/Все для вчителя. – 2004. - №5).

Два учні у символічних коронах Північного(червона)  та Південного (біла) царств розповідають про процес об’єднання Єгипту в єдину державу.

Правитель Північного царства.

-          Я – правитель нижнього Єгипту. Моє царство розташоване у дельті Нілу. Мої піддані осушили болота, провели систему каналів та почали вирощувати сади та виноградники, займались землеробством та скотарством. Ми вели жорстоку і тривалу війну з сусіднім царством, та на жаль, програли її. (Знімає корону та віддає її другому правителеві).

Правитель Південного царства:

-          Я – правитель Верхнього Єгипту. Моє ім’я – Міна. Моє царство розташоване в долині Нілу. Мої піддані займаються землеробством, будують дамби, копають канали. Ми довго вели боротьбу з Північним царством й отримали перемогу. Тепер я правитель обох царств, володію двома коронами і завжди буду носити їх разом. Столицею моєї держави є місто Мемфіс. (Вдягає білу корону разом з червоною).

Учитель. Саме Міна, або Менес, або Нармер,  став першим загальноєгипетським царем. Саме від нього почалося літописання в Єгипті. Та Міна завершив життя зовсім не по-царськи: дістався на обід гіпопотаму.

2.      Організація влади в Давньому Єгипті.

Коментоване читання тексту параграфа. Формування понять «фараон», «чиновники».

На чолі єгипетської держави стояв цар, який мав величезну владу. Єгиптяни ніколи не вимовляли його імені. Вони називали царя Пер-О, що означало «Великий дім» (тобто палац). Грецькою давньоєгипетське пер-о звучало як фараон. Звідти і походить це відоме всьому світу слово.

Фараон — прийняте нині найменування царів Стародавнього Єгипту.

Фараон носив титул Сина Сонця й одноосібно управляв державою: одночасно був і верховним правителем, і головнокомандувачем, і верховним жерцем. Основними символами царської влади були біло-червона корона та накладна штучна борода, яку прилаштовували до підборіддя.

                               Скульптурне зображення фараона Єгипту.

Знатні й багаті люди — вельможі — виконували різноманітні доручення фараона, були суддями, обіймали різні, інколи екзотичні, посади, наприклад: «керівник пустелі», «начальник Будинку зброї», «охоронець царського гардероба», «майстер і носій царських сандалій», «лікар лівого ока царя», «лікар правого ока царя» тощо.

До довіреного оточення фараона входили вищі чиновники.

Чиновники — люди, які перебувають на державній службі.

Найближчим помічником фараона був візир, котрий виконував обов’язки головного скарбника, верховного судді й керівника всіх суспільних «царських» робіт. Він також стежив за станом зрошувальних каналів, зберіганням зерна, будівництвом фортець тощо.

Влада на місцях належала номархам, яких фараон призначав особисто. їхня влада була обмеженою — вони повністю підпорядковувалися єгипетському правителю.

Поважними чиновниками вважалися писарі. Вони мали багато обов’язків: записували прийняті фараоном рішення, складали угоди.

А ще писарі визначали рівень води у водосховищах, обліковували врожай, здійснювали контроль за кількістю худоби та ін. Людей, що вміли писати, було небагато, тому всі вони займали високе положення в суспільстві.

На честь богів будували храми, якими опікувалися жерці. Посада верховного жерця — слуги бога — вважалася найвищою. Її часто обіймав сам фараон.

 3. Єгипетське суспільство.

Характеристика структури єгипетського суспільства + робота зі схемами  + робота з ілюстраціями

Селяни-общинники

Раби ("живі мертві")   Гончар-ремісник

 Писар

4.  Будівництво пірамід.

Евристична бесіда.

Учитель. Чи знаєте ви, як уявляють життя після смерті християни? А от давні єгиптяни теж вірили у життя після смерті. Вони вважали, що людина має фізичне тіло, духовного двійника та душу. Лише зберігши все це в єдності, людина могла сподіватися на безсмертя. Єгиптяни  вірили, що  по смерті душа  залишає тіло та відправляється у підземне царство, де править бог  Осирис. Але час від часу душа повинна повертатися на землю. Душа людини може жити доти, доки в неї   є куди повернутися, доки в неї є дім. Для цього тіло треба зберігати. Тіло померлого спеціальним способом перетворювали на мумію. Мумії ховали в різних спорудах, а от для фараонів будували грандіозні гробниці – піраміди, щоб підкреслити їх велич. Фараонів ховали у велетенських пірамідах, вельмож – у менших, простих людей – у мазанках, або просто у гарячому піску в пустелі, який не давав тілу розкладатися. Мумії робили і з тіл котів, собак, биків, птахів.

Тільки-но зайнявши престол,фараон починав будувати для себе гробницю і сам обирав для неї місце. У скелястому ґрунті вирубували похоронний склеп і коридор, що вів від нього, полірували стіни, розрівнювали чотирикутний майданчик – основу піраміди. Потім правильними рядами вкладали величезні камені, що скріплювали розчином із вапна і глини. Спочатку будівля зводилася як прямокутний паралелепіпед, розташований над склепом, потім навколо цієї споруди робили кам’яні  уступи, що звужувалися догори. Уступи заповнювалися каменем і щебенем, обмазували штукатуркою.

Єгиптяни будували піраміди з 2800 до 1700 рр. до н.е., після чого почали використовувати більш скромні усипальниці. Піраміди сконцентровані в долині Нілу від Каїру до Фаюми, загалом їх налічують 67.

Першу піраміду було споруджено в ІІІ тис. до н. е. для фараона Джосера. Ця піраміда була ступінчастою, заввишки сягала 62 м – приблизно, як сучасний 24-поверховий будинок.

Піраміди, споруджені згодом, мали правильну геометричну форму. їх будували із суцільних кам’яних блоків масою від 25 до 500 центнерів. Грані пірамід чітко орієнтовано за сторонами світу.

Найбільша піраміда збудована в тому ж тисячолітті для фараона Хеопса. Охороняє її вирізьблений із цільної скелі Великий Сфінкс — велетенська (заввишки понад 20 м) статуя лева з головою людини.

Геродот про будівництво піраміди Хеопса розповідав так: «...Хеопс примусив весь народ працювати на себе. Так, єгиптяни були зобов’язані перетягати до Нілу величезні кам’яні брили з кам’яних копалень в Аравійських горах (через річку каміння перевозили на кораблях), а іншим було наказано тягнути їх далі, до так званих Лівійських гір. Сто тисяч людей безперервно виконували цю роботу, змінюючись кожні три місяці. Десять років довелося змученому народові будувати дорогу, якою тягнули ці кам’яні брили, праця, на мою думку, не менш важка, ніж будувати піраміду... Спорудження самої піраміди тривало 20 років...».

Щоб обійти піраміду Хеопса, треба подолати майже кілометр. На її спорудження пішло близько 2,3 млн кам’яних брил, кожна з яких важить понад 2 тонни. Вони були підігнані одна до одної з неперевершеною точністю. При цьому не використовувався цемент чи інші сполучні речовини.

1. Піраміда Джосера - «праматір пірамід». 2. Найбільша піраміда - піраміда Хеопса - заввишки 146,5 м, збудована близько 2560 р. до н. е. Для її будівництва використано 2 мільйони 300 тисяч блоків.

Першим фараоном, що відмовився від будівництва пірамід, був Тутмос І, який вважав, що піраміди все одно не могли вберегти мумії від осквернення, адже піраміди грабували ще в давнину.

За Нового царства фараонів почали ховати у гробницях, витесаних на глибині майже       90 м. Ця місцевість дістала назву Долина царів. Найвідомішою є гробниця фараона Тутанхамона, одна з небагатьох, що не була пограбована. Мумія фараона містилася в одному з восьми саркофагів, укладених один в один. Відкриття гробниці надало можливість скласти уявлення про матеріальний світ єгиптян: речі, якими вони користувалися, одяг.

Скарби з піраміди фараона Тутанхамона:

1  — золота погребальна маска Тутанхамона; 2 — погребальний саркофаг Тутанхамона; 3 – золотий трон Тутанхамона.

Єгипетські піраміди – єдине чудо із Семи чудес світу, що збереглося до наших днів.

VІ.  Узагальнення і систематизація знань.

Робота з картою.

1.      Покажіть на карті район пірамід.

2.      Позначте район пірамід на контурній карті.

Вправа з «історичної математики»

 Розв’яжіть хронологічну задачу. У 1922 р. внаслідок тривалих пошуків англійський археолог Говард Картер знайшов гробницю Тутанхамона. Обчисліть, скільки років недоторканою пролежала в саркофазі мумія Тутанхамона, якщо 18-літній фараон помер 1342 р. до н. е. Коли народився цей давньоєгипетський правитель?

Формування хронологічної компетентності

Позначте на лінії часу:

- час об’єднання Єгипту;

- період будівництва пірамід.

Репродуктивно-аналітична бесіда

1. Коли виникла давньоєгипетська держава? Скільки тисяч років тому? Де був розташований Давній Єгипет?

2. Витлумачте поняття: фараон, жерці, номи, єгипетські піраміди.

3. Як природні умови Давнього Єгипту впливали на життя його мешканців?

4. Як виникла єдина давньоєгипетська держава? Чому фараони особисто керували будівництвом пірамід?

Головоломка «Піраміда»

Впишіть відповіді в клітинки (згори вниз).

Завдання:

1.      Ім’я фараона, за якого вперше почалося будівництво пірамід (Джосер).

2.      Ім’я фараона, якому було збудовано найбільшу піраміду (Хеопс).

3.      Назва фантастичної істоти з тулубом лева і головою фараона (сфінкс).

4.      Ім’я фараона, гробницю якого знайшли непограбованою (Тутанхамон).

5.      Ім’я фараона, який першим відмовився від будівництва піраміди (Тутмос).

VІІ. Рефлексія.

 Продовжте  речення.

  На уроці я дізнався …

На уроці я навчився…

Мені сподобалося…

Мені не сподобалося…

VІІІ.  Домашнє завдання.

1.      Прочитати параграф 11, дати відповіді на запитання, виконати завдання до параграфа.

2.      Знайти додаткову інформацію про єгипетські піраміди, підготувати повідомлення «Таємниці єгипетських пірамід».

3.      Намалювати (на вибір) піраміду/сфінкса/ фараона.

Урок _________

Тема. Розквіт та занепад Єгипту в ІІ тисячолітті до н.е.

Мета: висвітлити процес розквіту та занепаду Давньоєгипетської держави, охарактеризувати соціальні перетворення в державі за часів Нового царства, з’ясувати причини та наслідки військових походів фараонів;

 - формувати хронологічну компетентність: навчати учнів визначати час початку Нового царства та завоювання Єгипту персами;

- формувати просторову компетентність: розвивати  вміння працювати з історичною картою, визначати напрямки завойовницьких походів єгипетських фараонів Тутмоса ІІІ та Рамзеса ІІ;

- формувати мовленнєву компетентність: навчати  характеризувати діяльність історичних постатей на прикладі фараонів Хатшепсут, Тутмоса ІІІ та Рамзеса ІІ;

- формувати логічну компетентність: навчати учнів аналізувати історичні явища, визначати причини занепаду Єгипетської держави;

        - формувати інформаційну компетентність: навчати учнів складати конкретизаційну таблицю «Фараони Нового  царства»;

         - виховувати інтерес до вивчення історичного минулого.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: навчальний підручник з історії стародавнього 
світу (Пометун О.І. Всесвітня історія, історія України: підр. для 6 кл. заганоосв. навч. закладів / О.І.Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б. Малієнко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2014. – 256 с.: іл.) § 12; Інтегрований курс історії. 6 клас. Дидактичні матеріали . – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – С. 40 - 41; атласи, контурна карта, мультимедійна презентація.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

1.      Описувати процес піднесення Єгипту в середині ІІ тис. до н.е.

2.      Характеризувати діяльність фараонів Нового царства (Хатшепсут, Тутмоса ІІІ та      Рамзеса ІІ).

3.      Показувати на карті напрямки військових походів єгиптян (до Нубії, Палестини, Сирії, Хетського царства).

4.      Називати та пояснювати причини занепаду Єгипту.

Хід уроку.

План вивчення нового матеріалу.

1.      Утворення могутньої держави.

2.      Фараони Нового царства.

І. Організаційний момент.

Вправа «Позитив».

Підніміть руки вгору, спіймайте уважність, наполегливість, творчість, добро, пригорніть до серця і тихенько сядьте.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Індивідуальне завдання.

1.      Відтворити на дошці схему «Єгипетське суспільство».

Робота з картою.

1.      Покажіть на карті територію об’єднаного Єгипту, його першу столицю.

2.      Покажіть на карті район пірамід.

Творчі та пошукові запитання і завдання.

1.      Фараон Нармер (Міна/Менес) обєднав Єгипет у ІІІ тис. до н. е. Скільки часу пройшло від утворення єдиної Єгипетської держави?

2.      Фараон Аменхотеп ІV (Ехнатон) правив Єгиптом з 1372 по 1354 р. до н. е. Відомо, що цей фараон здійснив релігійну реформу та проголосив бога сонця Атона єдиним божеством. Підрахуйте:

1)      Скільки років правив фараон Аменхотеп ІV (Ехнатон)?

2)      Скільки років пройшло відтоді?

3.      Скільки тисячоліть нараховує історія Давнього Єгипту?

Репродуктивно-аналітична бесіда.

1. Як і коли утворилася єдина Єгипетська держава?
2. Відмітити на стрічці часу цю дату.
3. Заслухаємо учня,  який відтворив  схему «Єгипетське суспільство»

4 . Які суспільні організації і люди допомагали владі підтримувати загальний  порядок?

5.  Що таке держава?

6. Хто платив податки і утримував систему влади?

7. Розповісти про долю селянина.

8. Що таке ремесло?

9. Які види ремесел були розвинуті у Єгипті?

10. Хто і як управляв Єгипетською державою?

ІІІ. Мотивація начальної діяльності.

Учитель. Історія Стародавнього Єгипту налічує близько 3,5 тисячі років. За цей величезний проміжок часу країна не раз зазнавала розквіту і занепаду. Час від часу в країні відбувалося послаблення царської влади. Тоді занепадало господарство, зрошувальна система залишилася без догляду і поступово виходила  з ладу,  розпочиналася суцільна смуга неврожайних років. В такі часи Єгипет розпадався на окремі володіння і зазнавав нападів з боку сильніших сусідів. Наприкінці XVIII ст. до н. є. Єгипет було завойовано гіксосами, які володіли країною  більше    100  років. Їхні царі правили країною, храми та міста було пограбовано, тисячі єгиптян перетворено на рабів. Спаплюжена гідність, ненависть до загарбників підняли єгиптян на визвольну боротьбу. У XVI ст. до н. є. правитель Фів фараон Яхмос на чолі сильного війська розбив гіксосів, штурмом здобув фортецю Аваріс та звільнив країну. Від цього часу Єгипетська держава вступила до найвищого етапу своєї історії – періоду  Нового царства (1580-1085pp. до н. е.). Це були часи останнього піднесення Єгипту.

ІV. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми будемо вивчати тему «Розквіт та занепад Єгипту в         ІІ тисячолітті до н.е.». В ході роботи ми будемо заповнювати таблицю «Фараони Нового царства», яка допоможе вам систематизувати матеріал уроку.

   

            Фараони Нового царства

Фараон	Коротка характеристика діяльності

Учитель. Перший пункт нашого плану – «Утворення могутньої держави». Отже, у XVI ст. до н.е. Єгиптом правив Яхмос І, який не лише об’єднав під своєю владою країну, а й перетворив Єгипет на найсильнішу державу тогочасного світу. Його  правління  започаткувало період Нового царства. Щоб тримати народ у покорі, завойовувати нові землі, давати відсіч нападникам, правителям Єгипту потрібна була сильна армія. Коштів на її утримання не шкодували. Основою війська була піхота, озброєна мечами та луками. Від середини II тисячоліття до н. е. єгиптяни почали використовувати у війську коней. Поширення набули бойові колісниці: один воїн правив кіньми, а інший стріляв з лука. Було переозброєно й піхоту - лучники отримали луки та стріли нового зразка. З’явилися бойові сокири. Воїни йшли на битву під прапорами, під звуки сурм та бій барабанів. Було запроваджено військові нагороди: ланцюг, браслет, ордени «Муха» та «Лев».

Малюнок одного з рельєфів Карнакського храму (Фіви), на якому зображено захоплення військами Рамзеса II фортеці Дапур. Ліворуч колісниця фараона Рамзеса, який стріляє в супротивників. На голові царя - блакитний бойовий шолом, на шиї - намисто. Праворуч - фортеця в облозі, зі стін якої падають захисники, вражені стрілами єгиптян. Унизу зображено синів Рамзеса, які змагаються із супротивниками, далі ще чотири сини керують облогою.

1. Єгипетські найманці - нубійські воїни-лучники. Фігурка з гробниць єгипетських вельмож. Близько 2000 р. до н. е. 2. Єгипетське військо. Близько 2800 р. до н. е.

Завдання

 Роздивіться ілюстрації. 

1. Якою зброєю споряджене єгипетське військо?

 2. Яку роль на війні відігравали колісниці?

Учитель. Першим фараоном, який здійснив великий завойовницький похід за межі Єгипту, став Тутмос І. Він вийшов на кордони Сирії. Спираючись на нову армію, фараони прагнули створити велику «світову державу» від Ефіопії до Євфрату.

Вивчення другого питання «Фараони Нового царства»: коментоване читання + робота з історично картою + заповнення таблиці.

Період Нового царства був позначений правлінням фараонів, які залишили помітний слід в історії країни. Поряд із чоловіками на єгипетський трон зводилися і жінки. Могутньою правителькою XV ст. до н.е. була «перша серед найвродливіших» — цариця Хатшепсут, котра царювала 21 рік. Як і годилося фараонові, вона носила накладну царську борідку. Період її правління ознаменувався припиненням воєн, відбудовою зруйнованих єгипетських храмів. Вона уславилася не військовими походами, а організацією великої морської експедиції за золотом, слоновою кісткою, екзотичними деревами і звірами, а також парфумами в далеку країну Пунт (Нині це територія держави Сомалі — східноафриканської країни, розташованої на узбережжі Індійського океану).

1. Цариця Хатшепсут. Скульптурний портрет.

2.  Заупокійний храм Хатшепсут у Дейр-ель-Бахрі в районі Фів (сучасний Луксор ).

Тутмос III отримав владу після смерті Хатшепсут. Він увійшов в історію як великий полководець: здійснив 17 походів без жодної поразки.

Військо Тутмоса III заволоділо Фінікією, Сирією. На півдні — завоювало Нубію з багатими золотими копальнями. Здобуті території ставали новими частинами єгипетської держави. За часів правління Тутмоса III кордони Єгипетського царства сягали річки Євфрат в Азії, а в Африці — доходили до четвертого порога Нілу.

Фараон Тутмос ІІІ.

Своїми військовими успіхами уславився і фараон Рамзес II, який правив у XIII ст. до н.е. Цей єгипетський велетень (його зріст становив 2 м 10 см) прожив 90 років, правив країною впродовж 67 років, мав залізне здоров’я.

ми золотими копальнями. Здобуті території ставали новими частинами єгипетської держави. За часів правління Тутмоса III кордони Єгипетського царства сягали річки Євфрат в Азії, а в Африці — доходили до четвертого порога Нілу.

 1.   Рельєф із зображенням Рамзеса II з Мемфіса.

2.   Настінне зображення дружини Рамзеса II - цариці Нефертарі з її гробниці.

Рамзес II зібрав величезну, як на той час, армію — 20 тисяч воїнів — і вирушив до Сирії. Він прагнув розбити хетського царя одним ударом. Проте сам ледь не потрапив у пастку. Хетські «перебіжчики» (насправді — шпигуни) запевнили фараона, що хети нібито відступили від міста Кадеш. Саме там величезне хетське військо оточило нечисленних єгиптян. Проте жорстока битва не принесла перемоги жодній із сторін.

Другий похід на хетів Рамзес II розпочав із підкорення приморських міст, аби мати зручне судноплавне сполучення з Єгиптом. Потім упродовж кількох років крок за кроком витісняв хетів із Палестини і Сирії, доки не вийшов до берегів Євфрату.

Нарешті Рамзес II і хетський цар уклали довічний мир. Це був перший в історії людства мирний міжнародний договір, відомості про який дійшли до нашого часу.

На основі документа визначте, які були умови договору між єгиптянами і хетами.

З угоди єгипетського фараона Рамзеса II із царем хетів

Хай буде прекрасний мир і братство між дітьми дітей великого царя Хетів і Рамзеса, величного царя Єгипту. Єгипет і країна Хетів хай живуть, подібно до нас, у мирі й братстві на всі часи... Якщо піде який-небудь ворог проти володінь Рамзеса, то хай Рамзес скаже величному царю Хетів: іди зі мною проти нього з усіма твоїми силами... Якщо Рамзес розгнівається на своїх рабів, коли вони піднімуть повстання, і піде приборкувати його, то разом з ним повинен піти і цар Хетів... Усе написане на срібній дошці тисяча богів та богинь країни Хетів є обов’язковим щодо тисячі богів і богинь Єгипту. Вони є свідками моїх слів.

Рамзес II уславився також грандіозним будівництвом: у часи

 його правління було споруджено чимало нових міст і храмів

20-метрові статуї Рамзеса II перед входом до печерного храму фараона в Абу-Сімбелі.

Проте могутність давньоєгипетської держави не могла тривати вічно. Наступники Рамзеса II були більше заклопотані обороною держави, ніж організацією нових військових походів. Підкорені фараонами народи Азії нерідко повставали. До того ж, численні військові походи і безперервні вторгнення іноземних племен виснажили країну. Ослаблення верховної влади призвело до занепаду колись могутньої єгипетської держави. У другій половині VI ст. до н.е. (525 році до н.е.) Єгипет було завойовано персами.

Орієнтовний вигляд таблиці

Фараони Нового царства

Фараон	Коротка характеристика діяльності
Яхмос І	об’єднав під своєю владою країну,  перетворив Єгипет на найсильнішу державу тогочасного світу.
Тутмос І	перший  фараон, який здійснив великий завойовницький похід за межі Єгипту
Хатшепсут	уславилася не військовими походами, а організацією великої морської експедиції за золотом, слоновою кісткою, екзотичними деревами і звірами, а також парфумами в далеку країну Пунт
Тутмос III	здійснив 17 походів без жодної поразки.
Рамзес II	прожив 90 років, правив країною впродовж 67 років. Крок за кроком витісняв хетів із Палестини і Сирії, доки не вийшов до берегів Євфрату.

VІ.  Узагальнення і систематизація знань.

Формування просторової компетентності

1.      Покажіть на карті напрямки завойовницьких походів єгипетських фараонів Нового царства.

2.      На контурних картах, використовуючи Атлас Стародавнього світу, відмітити походи, які здійснив фараон Рамзес ІІ.

Формування хронологічної компетентності

Позначте на лінії часу:

1.      Час утворення єдиної Єгипетської держави.

2.      Початок історії Нового царства в Єгипті.

3.      Завоювання Єгипту персами.

Вправа з «історичної математики»

Скільки приблизно минуло років від утворення єдиної Єгипетської держави до завоювання Єгипту персами? Скільки це століть?

Портретна галерея

1.    Перша жінка-фараон. Як і годилося фараонові, вона носила накладну царську борідку. Період її правління ознаменувався припиненням воєн, відбудовою зруйнованих єгипетських храмів, організацією великої морської експедиції за золотом, слоновою кісткою, екзотичними деревами і звірами, а також парфумами в далеку країну Пунт (Хатшепсут.)

2.    Фараон-велетень, правив 67 років, уславився військовими походами проти Хетського царства, уклав із хетським царем  довічний мир. Це був перший в історії людства мирний міжнародний договір, відомості про який дійшли до нашого часу (Рамзес).

Репродуктивно-аналітична бесіда.

1.    Назвіть причини занепаду Давньоєгипетської держави. (Підкорені фараонами народи Азії нерідко повставали. До того ж, численні військові походи і безперервні вторгнення іноземних племен виснажили країну. Ослаблення верховної влади призвело до занепаду колись могутньої єгипетської держави).

2.    Які наслідки мало ослаблення Давньоєгипетської держави? (Єгипет в 525 році до н.е. був завойований Персією  і став більшою сатрапією Перської держави. Як самостійна держава Єгипет припинив своє існування)

VІІ.  Рефлексія

Продовжіть  речення:

Сьогодні на уроці:

-          Я дізнався (лася) ….

-          Я зрозумів (ла) ….

-          Я відчув (ла) ….

VІІІ.  Домашнє завдання. 

1.      Прочитати параграф 11, дати відповіді на запитання, виконати завдання до параграфа.

2.      Підготувати повідомлення за темами «Архітектура давніх єгиптян», «Мистецтво давніх єгиптян», «Писемність  Стародавньому Єгипті», «Освіта у Стародавньому Єгипті», «Наукові знання єгиптян».

Урок _________

Тема. Архітектура і мистецтво, писемність, освіта і наукові знання давніх єгиптян

Мета: визначити особливості архітектури і мистецтва, писемності, освіти і наукових знань давніх єгиптян; підвести до розуміння неповторності та унікальності єгипетської культури

- формувати мовленнєву компетентність: навчати характеризувати особливості архітектури і мистецтва, писемності, освіти і наукових знань давніх єгиптян;

- формувати логічну компетентність: навчати учнів визначати та застосовувати поняття «культура», «архітектура», «ієрогліф»;

       - формувати інформаційну компетентність: навчати учнів 
користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації для виконання  випереджального завдання;
       - виховувати естетичні смаки учнів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: навчальний підручник з історії стародавнього 
світу (Пометун О.І. Всесвітня історія, історія України: підр. для 6 кл. заганоосв. навч. закладів / О.І.Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б. Малієнко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2014. – 256 с.: іл.) § 13; Інтегрований курс історії. 6 клас. Дидактичні матеріали . – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – С. 41 - 43; мультимедійна презентація.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

1. Давати характеристику здобутків єгиптян у царині архітектури, мистецтва, науки.

2. Описувати процес здобуття освіти у Стародавньому Єгипті.

Хід уроку.

План вивчення нового матеріалу.

1.      Архітектура і мистецтво давніх єгиптян.

2.      Писемність у Стародавньому Єгипті.

3.      Наукові знання й освіта єгиптян.

 І. Організаційний момент.

Учитель. Подивіться  один на одного, посміхніться  і  подумки побажайте успіхів один одному на уроці.

Бажаю всім гарної праці і співпраці на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Репродуктивно-аналітична бесіда.

1.  Які значні події відбулися в історії Єгипту періоду Нового царства?

2.  За яких фараонів єгипетська держава досягла найбільшої могутності?

3.  Що зробили для посилення Єгипту Хатшепсут, Тутмос III та Рамзес II?

4. Назвіть причини та наслідки занепаду Давньоєгипетської держави.

Робота з картою.

1.      Покажіть на карті напрямки завойовницьких походів єгипетських фараонів Нового царства.

ІІІ. Мотивація начальної діяльності.

  Давним-давно припинила своє існування Єгипетська держава. Не стало і давніх єгиптян. Ви скажете, що і сьогодні в Північно-східній Африці є держава Єгипет, яку населяють єгиптяни. Але сучасна держава – це лише тезка зниклої цивілізації, а сучасні єгиптяни не мають нічого спільного із давніми єгиптянами. То що, давня країна і люди зникли безслідно? Ні, вони залишили по собі сліди, які дали можливість дослідити історію однієї з найдавніших людських цивілізацій. Що це за сліди? Вірно – це різні історичні пам’ятки: піраміди, храми, малюнки і написи на стінах, давні тексти.

На сьогоднішньому уроці ми познайомимося із тією спадщиною, яку залишила для нас єгипетська цивілізація.

           

ІV. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми будемо вивчати тему «Архітектура і мистецтво, писемність, освіта і наукові знання давніх єгиптян». Всі ці поняття характеризуються одним словом – «культура».

Формування поняття

Культура – це сукупність матеріальних і духових цінностей, створених людським суспільством. Виявами культури є  писемність, наука, освіта, мистецтво, архітектура,  література, музика, театр.

До сьогоднішнього уроку ви отримали випереджальні завдання і підготували повідомлення відповідно до пунктів плану нашого уроку. Щоб ви уважно слухали повідомлення ваших товаришів, в ході уроку ми будемо заповнювати таблицю.

Галузь культури	Досягнення

1.      Архітектура (повідомлення учня + мультимедійна презентація)

2.      Мистецтво давніх єгиптян (повідомлення учня + мультимедійна презентація)

3.      Писемність у Стародавньому Єгипті (повідомлення учня + мультимедійна презентація)

4.      Наукові знання (повідомлення учня + мультимедійна презентація).

5.      Освіта єгиптян (повідомлення учня + мультимедійна презентація).

Орієнтовний вигляд таблиці

Галузь культури	Досягнення
Писемність	ієрогліфи, піктографічне письмо
Наука	розвиток астрономії, медицини, математики, геометрії
Освіта	школи при храмах
Література	казки, міфи, повчання, пісні.
Архітектура	спорудження пірамід і храмів
Мистецтво	рельєфи і розписи в гробницях і храмах, скульптурні портрети  і статуї

V.  Узагальнення і систематизація знань.

Репродуктивно-аналітична бесіда.

1. Яким було давньоєгипетське письмо?

2. Що дізналися про освіту єгиптян? Які знання були вкрай потрібні єгиптянам у буденному житті?

3. Які архітектурні споруди будували в Давньому Єгипті? Які особливості давньоєгипетського мистецтва?

4. Витлумачте поняття: ієрогліф, папірус, колона.

- Побутує думка, що піраміди споруджено за вказівками представників позаземних цивілізацій. Прокоментуйте такі припущення. Чим вони зумовлені? Що мали знати єгиптяни, аби споруджувати піраміди та храми?

VІ.  Рефлексія



Продовжіть  речення:

Сьогодні на уроці:

-          Я дізнався (лася) ….

-          Я зрозумів (ла) ….

-          Я відчув (ла) ….

VІІ.  Домашнє завдання.

1.      Прочитати параграф 13, дати відповіді на запитання, виконати завдання до параграфа.

2.      Готуємося до практичного заняття.  Пригадайте, що таке міфи. Які міфи Стародавнього Єгипту ви читали на уроках літературного читання в початковій школі, а також світової літератури в цьому навчальному році?

3.      Випереджальне завдання. Підготуйте повідомлення та презентацію про єгипетських богів.

Урок ________

Тема. Практичне заняття. Міфи та релігія Стародавнього Єгипту

Мета: познайомити учнів із давньоєгипетськими міфами й релігійними уявленнями;

-         формувати інформаційну компетентність: розвивати вміння використовувати історичні джерела для пошуку відповідей на поставлене запитання; розвивати вміння готувати учнівський проект і представляти його результати у формі презентації

-        формувати мовленнєву компетентність:  розвивати вміння представляти повідомлення перед класом;

-     формувати логічну компетентність: навчати учнів пояснювати та доречно вживати поняття «міф», «релігія», «мумія», «сфінкс», «саркофаг»;

-          виховувати повагу до історичного минулого народів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу, формування 

умінь і навичок.

Обладнання: навчальний підручник з історії стародавнього 

світу (Пометун О.І. Всесвітня історія, історія України: підр. для 6 кл. заганоосв. навч. закладів / О.І.Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б. Малієнко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2014. – 256 с.: іл.) § 14; Інтегрований курс історії. 6 клас. Дидактичні матеріали . – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – С. 41 - 43; ілюстративний матеріал, мультимедійна презентація.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

1.      Пояснювати та доречно вживати поняття «міф», «релігія», «мумія», «сфінкс», «саркофаг».

2.      Визначати та описувати богів Давнього Єгипту, використовуючи візуальні джерела.

3.      Характеризувати міфологічні та релігійні уявлення давніх єгиптян, використовуючи давньоєгипетські пам’ятки.

4.      Висловлювати міркування про своєрідність давньоєгипетських міфів та релігійних уявлень.

Хід уроку

План вивчення нового матеріалу.

1.      Релігійні вірування давніх єгиптян.

2.      Міфи давніх єгиптян.

І. Організаційний момент.

Учитель. Подивіться  один на одного, посміхніться  і  подумки побажайте успіхів один одному на уроці.

Бажаю всім гарної праці і співпраці на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Репродуктивно-аналітична бесіда.

1. Що таке релігія?

2. Які форми первісних релігійних вірувань вам відомі?

3. Що таке міфи? Про що в них розповідається?

4. Для чого єгиптяни будували храми і гробниці?

ІІІ. Мотивація начальної діяльності.

Розв’яжіть хронологічну задачу. У 1922 р. внаслідок тривалих пошуків англійський археолог Говард Картер знайшов гробницю Тутанхамона. Поховання складалося з кількох приміщень, заповнених коштовними речами. Серед них – золотий  трон Тутанхамона, оздоблений малюнками й пишно інкрустований. У поховальній камері було знайдено велику скриню, покриту листовим золотом. Усередині три менші скрині. В останній був кам’яний саркофаг з трьома вкритими золотом трунами. У найменшій труні, виготовленій із золота, покоїлася мумія Тутанхамона. Обличчя закривала майстерно виконана золота маска. Мумію прикрашено амулетами, намистом, підвісками, браслетами, перснями.

Обчисліть, скільки років недоторканою пролежала в саркофазі мумія Тутанхамона, якщо 18-літній фараон помер 1342 р. до н. е. Коли народився цей давньоєгипетський правитель?

ІV. Оголошення теми та очікуваних результатів уроку.

Учитель оголошує тему практичного заняття, нагадує його особливості, форми роботи на уроці й правила, яких  необхідно  дотримуватися  учням.

Проблемне питання. Якими були особливості міфологічних та релігійних уявлень стародавніх єгиптян?

1.      Релігійні вірування давніх єгиптян.

Для ознайомлення шестикласників з новим матеріалом використовуємо різні види читання (мовчки, ланцюжком, коментоване) першого пункту параграфа. В ході читання учні заповнюють таблицю «Єгипетські боги».

Єгипетські боги

Єгипетські боги	Як їх зображували	Які сили природи і життя людей уособлювали

Далі заслуховуються учнівські повідомлення:

1.      Єгипетські боги та їх священні тварини (повідомлення учня + мультимедійна презентація)

Кожний бог мав свою священну тварину. Священний бик Амона-Ра, якого звали Апіс, жив у спеціальному храмі. Символом бога Ра був жук-скарабей. Єгиптяни вважали, що людей колись виліпив на гончарному крузі бог-баран Хнум. Богиню краси та кохання Хатор уявляли з головою корови. Вірили, що крокодил у водах Нілу – це бог Собк.

Коли священні тварини вмирали, їхні тіла перетворювали на мумії та ховали з великими почестями. За вбивство священної тварини призначалося суворе покарання, інколи навіть смертна кара.

    2.      Міф про бога Озіріса.

Бог Озіріс, що царював у царстві мертвих, був одним із найбільш шанованих. Озіріс був старшим сином бога землі Геба та богині неба Нут. Як і фараони, він спочатку царював на землі. За його правління люди не знали ні воєн, ні хвороб, ні голоду. Озіріс навчив єгиптян землеробства й виноградарства, будування

міст, видобутку мідної та золотої руди, мистецтва лікування та грамоти. Бог пустелі, вітру та війни Сет вирішив знищити Озіріса. Спочатку він виготовив саркофаг. Потім улаштував свято, на яке запросив Озіріса. ТутСет оголосив, що саркофаг буде подарований тому, кому він підійде за розміром. Коли Озіріс ліг у нього, саркофаг закрили кришкою, запечатали свинцем і кинули в Ніл. Проте Озіріс воскреснув із мертвих. Свій трон він залишив синові Гору, а сам став володарем царства мертвих. Гор був останнім богом на землі, оскільки інші вищі істоти переселилися на небо. Він протягом 80 років боровся проти Сета. Не раз Сет убивав Гора, але небесні боги щоразу воскрешали його та повертали йому царський трон на землі,

згодом Гор передав цей трон людським правителям — фараонам.

Озіріса зображали поміж дерев у вигляді людини із зеленою шкірою. Єгиптяни вважали, що кожного року Озіріс помирає та відроджується до нового життя.

Сета зображали зі звіриним обличчям і вогненним волоссям. Народився Сет за три дні до Нового року, тому єгиптяни вважали цей день нещасливим.

3.             Уявлення єгиптян про підземне царство мертвих (повідомлення учня + мультимедійна презентація).

Жителі Єгипту вірили, що підземне царство розташоване далеко на заході і, щоб без перешкод дійти до Озіріса, потрібно знати багато заклинань. Їх записували жерці до «Книги мертвих». Діставшись до «Великого Будинку Двох Істин», де царював Озіріс, померлий поставав перед його справедливим судом.

Долю померлого вирішували 42 судді. Він повинен був визнати себе винним або невинним у гріхах. Перед початком суду померлий промовляв молитву. У ній він перелічував усі гріхи, у яких не був винен. Потім відповідав на запитання бога мудрості ТотаПраведність душі визначали за допомогою ваг. На одну шальку клали серце (у ньому, на думку єгиптян, містилася душа), на другу – пташине  перо, що символізувало правосуддя. Ваги тримав Анубіс, а вирок виносив Тот. Якщо серце переважувало, то померлий був грішником, і чудовисько Амту — лев із головою крокодила - з’їдало  його. Якщо померлий не мав гріхів, то оживав для подальшого вічного життя в раю – Іару. Поля Іару мало чим відрізнялися від найкращих полів Єгипту. Їх оточував бронзовий мур, який захищав праведників. У раю селяни обробляли землі, писці вели облік, фараони керували своїми підлеглими. Але душа час від часу поверталася до тіла, і тому єгиптяни прагнули зберегти його якнайдовше, виготовляючи мумії.

Коли єгиптяни ще не знали таємниці бальзамування, тіло померлого просто закопували в гарячий пісок пустелі. Згодом було винайдено речовини, які дали можливість зберегти тіло від руйнування. Бальзамуванням займалися тільки фахівці, яким були відомі його секрети. За їхньою роботою постійно наглядали жерці. Муміфікація потребувала великих коштів, тому зберегти тіло небіжчика таким чином могли собі дозволити лише заможні єгиптяни, зокрема фараони.

Спочатку бальзамувальники працювали над висушуванням тіла. Його набивали папірусом або піском, вкривали смолистими речовинами та залишали на 40—70 діб. Підготовлене тіло загортали в лляні бинти, вкладаючи амулети, які повинні були захистити небіжчика в потойбічному світі. Після цього мумію розміщували в трьох дерев’яних трунах, які вкладали одна в одну. А ті, у свою чергу, клали до саркофага. Саркофаг із мумією несли до поховальної камери в піраміді чи гробниці.

     4.      Міф  про бога Ра

Бога Ра зображували у вигляді людини з головою, увінчаною золотим диском, або у вигляді величезного рудого кота. Уранці бог Ра випливав на сонячному човні та рухався по небу. До вечора човен Ра спускався

в підземне царство, де він бився з духами темряви та перемагав страшного змія Апопа. Вирвавшись із підземного царства, Ра знову випливав на небо. Наставав новий день.

Після виступів учитель ставить доповідачам запитання.

 Запитання

1) Що серед вивченого під час підготовки свого проекту ви вважаєте найважливішим? Обґрунтуйте свою думку.

2) Чого ви навчилися, працюючи над обраним проектом?

Виконання завдань

Робота з документами

Молитва-заперечення померлого перед судом Озіріса (із «Книги мертв их»)

Я не здійснював несправедливості проти людей.

Я не кривдив близьких.

Я не говорив неправду в Місці Істини.

Я не грабував бідних.

Я не робив нічого супроти волі богів.

Я не підбурював слугу проти господаря.

Я не отруював.

Я не вбивав.

Я не наказував убивати.

Я не грабував могил.

Я не мучив удів.

Я не чинив нікому зла.

Я не привласнював дари, які приносили в храм, не полював на священних тварин.

Я не маю гріха, я не маю гріха, я не маю гріха, я не маю гріха, моя безгрішність – це  безгрішність Величного Фенікса (Бену), що в Гераклеополі.

Мені не нашкодять у Великому Будинку Двох Істин, бо я знаю імена богів, що перебувають поряд із тобою.

Запитання до документа

1) Які людські якості цінувалися в Стародавньому Єгипті?

2) Які дії стародавні єгиптяни вважали гріхом?

V.  Узагальнення і систематизація знань

 1.      Бесіда  з учнями за проблемним  завданням, отриманим на початку уроку (Учні зазначають, що релігійним уявленням давніх єгиптян було притаманне багатобожжя – віра в багатьох богів, зв'язок багатьох богів з явищами природи, велика увага до смерті та переходу в потойбічний світ, культ фараонів з його будівництвом пірамід, муміфікацією тіл

2. Співвіднесіть поняття та їх визначення.

1)      Мумія	А) розповіді про богів і героїв
2)      Сфінкс	Б) гробниця єгипетського фараона
3)      Міф	В) висохле тіло померлого, обгорнуте бинтами
4 Піраміда	Г) Істота з тілом лева та головою фараона

1)      Озіріс	А) Бог Нілу
2)      Тот	Б) Покровитель царської влади
3)      Хапі	В) Бог помираючої та воскреслої природи
4)      Гор	Г) Бог мудрості, що дарував Єгипту писемність

VІ.  Рефлексія



Продовжіть  речення:

Сьогодні на уроці:

-          Я дізнався (лася) ….

-          Я зрозумів (ла) ….

-          Я навчився (лася) ….

VІІ.  Домашнє завдання.

1. Повторити матеріал теми «Стародавній Єгипет» (параграфи 11 – 14), підготуватися до уроку узагальнення й тематичного оцінювання.

2. Творче завдання. Складіть кросворд або ребус за матеріалом вивченої теми.

Урок _________

Тема. Урок  узагальнення знань за темою «Стародавній Єгипет». Тематичне оцінювання.

Мета: повторити, систематизувати та узагальнити знання, здобуті учнями впродовж вивчення теми;

- оцінити  рівень сформованості  мовленнєвої компетентності: навички учнів будувати усні висловлювання з історії стародавнього Єгипту;

- оцінити рівень сформованості хронологічної компетентності: вміння учнів розглядати суспільні явища в конкретно-історичних умовах  історії Стародавнього Єгипту;

- оцінити рівень сформованості  логічної компетентності:  вміння учнів визначати та застосовувати теоретичні поняття та застосовувати їх для пояснень історичних явищ і процесів;

 -оцінити рівень сформованості  інформаційної компетентності: вміння учнів користуватися довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації;

         - виховувати інтерес до вивчення історичного минулого 
людства.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань, умінь і 
навичок.

Обладнання: навчальний підручник з історії стародавнього
світу (Пометун О.І. Всесвітня історія, історія України: підр. для 6 кл. заганоосв. навч. закладів / О.І.Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б. Малієнко. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2014. – 256 с.: іл.) § 10 – 14; Інтегрований курс історії. 6 клас. Дидактичні матеріали . – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – С. 43 - 53; атлас, мультимедійна презентація.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

1.    Правильно застосовувати відлік років до н. е., називати час утворення та хронологічні межі існування держави в Єгипті. 

2.    Визначати особливості розвитку Єгипту. 

3.    Вільно орієнтуватися в структурі та змісті вивченого матеріалу. 

4.    Застосовувати та пояснювати на прикладах поняття і терміни «ном», «держава», «реформа», «податки і повинності», «ієрогліф», «фараон», «іригація», «чиновник».

Хід уроку

У грі бере участь увесь клас . Напе­редодні діти готують картки з буквами (а, б, в, г, д, є) та кольорові фішки. Асистент учителя стежить за ходом гри. Відповідаючи на питання, учень піднімає картку з буквою і, якщо відповідь правильна, кладе на край пар­ти кольорову фішку.

 «Географічне положення і природа давнього Єгипту»

1. Єгипет розташований:

а) у Південній Африці;

б) у Північно-Східній Африці;

в) в Екваторіальній Африці.

2 У Єгипті тече ріка:

а) Ніл;
б) Євфрат;

в) Ганг. 

3. Головним заняттям населення у Давньому Єгипті було:

а) скотарство;

б) землеробство;

в)  шовківництво.

4. Давні єгиптяни називали свою країну:
а) «Червона земля»;

б) «Жовта землям,

в) «Чорна земля».

5. Мул це —

а) частинки напівзогнилих рослин;

б) частинки глини та піску;

в) вода та пісок.

6. Вітер, що приносить спеку з пустелі:

а) торнадо;

б) бриз;
в) хамсин.

7. Течію Нілу перетинають:

а) греблі;

б) пороги;

в) дамби.

8. В Єгипті водилися тварини:

а) крокодили;

б) пінгвіни;

в) леви;

д) кити;

є) мавпи.

9. Ніл впадає в:

а) Чорне море;

б) Червоне море;

в) Середземне море.

10. Одна з приток Нілу називається:

а) Червоний Ніл;

б) Жовтий Ніл;

в) Голубий Ніл.

11. По берегах Нілу ростуть:

а) олива;

б) папірус;

в) кедри.

Відповідь: 1 б; 2 а; 3 б; 4 в; 5 а; 6 в; 7 б; 8 а; 9 в; 10 в; 11 б.

«Влада в Давньому Єгипті»

1. Першим правителем єдиної Єгипетської держави був:

а) Нармер (Менес);

б) Тутмос І;

в) Рамсес ІІ.

2. Найближчим помічником фараона був:

а) урядовець;

б) візир;

в) писар.

3. Першою столицею об'єднаного Єгипту було місто:

а) Фіви;

б) Мемфіс;

в) Ахетамон.

4. Найбільша піраміда була побудована для фараона:

а) Хеопса;

б) Тутмоса Ш;

в) Аменхотепа IV.

5. Фараон об'єднаного Єгипту носив:

а) білу корону;

б) подвійну біло-червону корону;

в) червону корону.

6. Найбільші завоювання здійснив:

а) Хеопс; .

б) Тутмос ІІІ;

в) Аменхотеп ІV

7. Ім'я єгипетського фараона, неушкоджене поховання якого було ви­найдене у 1922р.:

а) Аменхотеп ІV;

б) Тутмос III;

в) Тутанхамон.

8. Хто в Давньому Єгипті обіймав посаду «носія царських сандалій»?

а) Жерці;

б) вельможі;

в) раби. 

9. Що тримав у руках фараон, сидячи на троні?

а) Меч;
б) посох;

в) жезл і батіг.

10. Хто охороняв фараона в Давньому Єгипті?

а) Раби; .

б) найманці;

в) жерці.

11. Вища влада в Давньому Єгипті належала:

а) жерцям;

б) вельможам;

в) фараону.

Відповідь: 1 а; 2 б; 3 в; 4 а; 5 б; 6 б; 7 в; 8 б; 9 в; 10 б; 11 в..

«Релігія Давнього Єгипту»

1. «Житлом» богів у Давньому Єгипті вважалися:

а) храми;

б) мастаби;

в) піраміди.

2. Верховним жерцем у Давньому Єгипті був:

а) фараон;

б) візир;

в) жрець Амон-Ра.

3. Спробу релігійної реформи у Давньому Єгипті здійснив:

а) Тутмос ІІІ;

б) Ехнатон;

в) Тутанхамон.

4. Служителями богів у храмі були:

а) жерці;

б) номархи;

в) писарі.

5. Кого у Давньому Єгипті вважали живим богом?

а) Верховного жерця Амон-Ра;

б) Озіріса;

в) фараона.

6. З якими природними явищами пов'язували єгиптяни смерть Озіріса:

а) з розливом Нілу;

б) із посухою;

в) із сонячним затемненням?

7. Наймогутнішим богом у Давньому Єгипті вважався:

а) бог землі; 

б) бог царства мертвих;

в) бог сонця.

8. У Давньому Єгипті висушене тіло померлого, обгорнуте бинтами, називалося:

а) мумія;

б) мастаба;

в) саркофаг.

9. Давньоєгипетський бог, якого фараон Ехнатон оголосив єдиним бо­гом царства:
  а) Атон;

  б) Осирис;
  в)  Амон-Ра.

10. Істота з тулубом лева та головою людини, що охороняє гробниці фа­раонів:

а) Апіс;

б) Хеопс;

в) Сфінкс.

11. Бог мудрості у Давньому Єгипті, який навчив людей читати і писати:

а) Тот;

б) Геб;
в) Амон-Ра.

Відповідь: 1 а; 2 а; 3 б; 4 а; 5 в; 6 б; 7 в; 8 а; 9 а; 10 в; 11 а.

33 бали

 «Бліц-вікторина»

1. Чому давні єгиптяни називали свою країну «Чорна земля»? (Через тем­ний колір мулу)

2.        Де беруть свій початок витоки Нілу? (У Центральній Африці) 

3.        Чому давні єгиптяни не знали, звідки тече Ніл? (Вони не змогли діста­тися до витоків Нілу, оскільки їх лякали болота та дикі тварини.) 

4.        Яку користь приносила єгиптянам кішка? (Ловила мишей, які нищили урожай.) 

5.        Де, згідно з уявленнями єгиптян, жили боги? (На небі) 

6.        Як називали єгиптяни свою країну? (Кемет) 

7.        Пристрій для підйому води. (Шадуф) 

8.        Вітер, що дме з пустелі. (Хамсин) 

9.        Як називається велика трав'яниста рослина, листя якої використову­вали в Єгипті для письма? (Папірус) 

10.    Природна перешкода в течії Нілу. (Поріг) 

11.    Ділянка серед пустелі, вкрита рослинністю. (Оазис) 

12.    Частки напівзогнилих рослин і гірських порід, що залишаються по берегах Нілу після розливу. (Мул) 

13.    Священна квітка єгиптян. (Лотос) 

14.    «Батько жаху». (Сфінкс) 

15.    Чому західний берег Нілу єгиптяни називали «Країною мертвих»? 

16.    Що означає слово «фараон»? («Великий будинок») 

17.    Хто будував піраміди — раби, селяни, воїни, жерці чи військовополо­нені? (Селяни) 

18.    Як в Єгипті ховали бідняків? (Загорнувши у тканину, заривали в пісок.) 

19.    Чому в Єгипті срібло коштувало дорожче за золото? (Родовищ срібла в Єгипті не було.) 

20.    Чому давні єгиптяни не стали відомими мореплавцями? (Плавати за моря у них не було потреби: вони торгували переважно по суходолу з Дво­річчям; свої судна вони робили з папірусу, який не витримував ударів мор­ських хвиль.) 

21.    Письменний єгиптянин, що перебуває на службі фараона. (Писар) 

22.    Чи платили раби податки? (Ні, їх вважали «живими убитими».) 

23.    Влада, яка спирається на застосування сили. (Держава) 

24.    Правитель Давнього Єгипту, для  якого була побудована найбіль­ша піраміда. (Хеопс) 

25.    Єгипетський фараон, відомий своїми загарбницькими походами. (Тутмос III) 

26.    Чи була в історії Давнього Єгипту жінка-фараон? (Так, Хатшепсут) 

27.    Які відкриття зробили єгиптяни ц астрономії? (Поділили рік на 365 днів, згрупували зірки в сузір'я.) 

28.    Основні заняття давніх єгиптян. (Землеробство, скотарство) 

29.    На які сезони єгиптяни ділили свій рік? (Розлив, сходи, посуха) 

30.    Француз, що розгадав таємницю ієрогліфів. (Шампольон) 

30 балів

«Портретна галерея»

1.      Цей єгипетський фараон перебував при владі 18 років. Він відмовився шанувати традиційних богів Єгипту і проголосив бога сонця Атона єдиним божеством, якому слід поклонятися. Щоб послабити позиції знаті та жерців, фараон побудував нову столицю, яку назвав Ахетатон. (Амехотеп ІV (Ехнатон).

2.      Перша жінка-фараон, «перша серед найвродливіших» (Хатшепсут).

3.      Цей фараон був хоробрим воїном і талановитим полководцем. Він здійснив 17 походів без жодної поразки. Правителі Сирії та Фінікії були вимушені визнати його владу. За його правління  кордони Єгипетського царства сягали річки Євфрат в Азії, а в Африці — доходили до четвертого порога Нілу (Тутмос ІІІ).

6 балів

«Про що  йдеться?»

1.      Цього єгипетського бога постійно мучили заздрість та злість. Щоб захопити владу, він був ладен піти на все, навіть на убивство брата. (Сет).

2.      Цей пристрій був необхідний землеробам. За його допомогою вони зрошували сади та городи, до яких не доходила вода під час розливів Нілу.(Шадуф)

3.      Назва цієї рослини, заростями якої густо вкрита долина Нілу, перекладається з давньогрецької як «царська».Завдяки їй єгиптяни зберегли значну кількість відомостей з історії цієї країни. (Папірус)

6 балів

«Піймай помилку»

Потрібно виправити помилки в тексті.

Один брехун і хвалько стверджував, що за допомогою «машини часу» він побував у Давньому Єгипті:

-         Коли я потрапив до цієї країни, - розповідав він друзям, - то дізнався, що у єгиптян велике горе. Ніл не розливався вже декілька років і дуже обмілів. Решту річок Єгипту можна було легко перейти вбрід. Корабельники довезли мене до першого порогу Нілу. Я щедро розплатився з ними, узяв решту – жменю дрібних монет – і зійшов на правий берег. У цьому місці була зведена найбільша піраміда, в якій, як відомо, похований фараон Тутанхамон. Як тільки я вирушив до піраміди, почалася злива, і мені довелося рятуватися від неї у дубовому гаю. Чекаючи, поки скінчиться злива, я почав шукати вхід до піраміди. Проте єгиптяни сказали мені, що піраміда Тутанхамона давно пограбована і жодна річ не збереглася.

-         Припини вигадувати, - перервали розповідача слухачі,- ти ніколи не був у Давньому Єгипті. Твоя розповідь містить до десятка історичних помилок.

Аналіз помилок.

1.      Розливи Нілу відбуваються щорічно. На початку літа в Центральній Африці йдуть сильні дощі. Водночас в горах, д е беруть початок притоки Нілу, тане снг, це й спричиняє його розливи.

2.      Інших річок в Єгипті не було.

3.      У Єгипті не було грошей. Існував прямий обмін товарами.

4.      Піраміди зводилися лише на лівому березі Нілу. Згідно з віруваннями стародавніх єгиптян, на заході «вмирало» сонце, занурюючись у потойбічний світ.

5.      Найбільша піраміда була споруджена для фараона Хеопса.

6.      У Єгипті дощі випадають вкрай рідко.

7.      У районі пірамід дубових гаїв не було.

8.      Гробниця фараона Тутанхамона була віднайдена Картером у 1922 р. неушкодженою.

16 балів

Підведення підсумків.

Набрані бали	Оцінка	Набрані бали	Оцінка
1-3	1	41-49	7
4-8	2	50-56	8
9-13	3	57-63	9
14-20	4	64-70	10
21-30	5	71-80	11
31-40	6	81-91	12

Домашнє завдання. Намалювати малюнок до теми «Стародавній Єгипет».




ЛІТЕРАТУРА

Бандровський О.Г.   Всесвітня історія.  Історія України: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закладів/ О.Г.Бандровський, В.С.Власов. - К.: Генеза, 2014. -             272 с.: іл.

Викладання всесвітньої історії в 6 класі. Методичний посібник для вчителів/ Т.В.Ладиченко, Я.М.Камбалова, Т.В.Теремецька. - К.: Видавництво "Аконіт",  2006. - 
448 с.

Власов В. Методика проведення практичних занять у 6 класі (за підручником О.Бандровського, В.Власова)// Історія і суспільствознавство в школах України. - 2014. - №9. - С. 16 - 34.

Інтегрований курс історії. 6 клас. Дидактичні матеріали. - Х.: Вид. група "Основа", 2006. - 192 с.

Пометун О. Всесвітня історія. Історія України: підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закладів/ О.І.Пометун, П.В.Мороз, Ю.Б.Малієнко. - К.: Видавничий дім "Освіта", 2014. - 256 с.: іл.

Святокум О.Є. Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: Розробки уроків. - Х.: Веста: Вид-во "Ранок", 2007. - 320 с.