29 січня українська громадськість відзначає День пам’яті героїв Крут. В цей день у 1918 році  молоді захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху.

        29 січня 1918 року поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі.

       Бій тривав лише п'ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.

       Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. Виступаючи на церемонії поховання, голова Центральної Ради (1917-1918) Михайло Грушевський назвав вчинок київської молоді героїчним.

       Після цього про подвиг молодих звитяжців забули на більш ніж 70 років, а їхні могили за радянських часів було зруйновано.

       Офіційно День пам’яті героїв Крут почали відзначати після того, як 29 січня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про вшанування пам’яті героїв Крут».

 На Аскольдовій могилі у Києві встановили пам'ятник гімназистам і студентам, які загинули у бою під Крутами в січні 1918 року.

Як співається в коляді: «А той третій празник – Святе Водохреща». Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреща. Православні та греко-католицькі християни відзначають його 19 січня.

Народні прикмети на Водохреща

• Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході - добре вродить жито,  на  півдні  -  просо,  на півночі - гречка.
• Якщо цього дня ясна й холодна погода - на посушливе літо, похмура й сніжна - на рясний урожай.
• На Богоявлення сніг іде - до урожаю, ясний день - до неврожаю.
• Вірили, якщо, йдучи на Йордан, пролетять поперед хоругв горобці, то велика смерть на дітей, граки - на молодь, а гуси - на літніх.
• Під час освячення води йде сніг - добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.
• Якщо вдень випав іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.
• Йде сніг - на врожай гречки: зранку - ранньої, вдень - середньої, а ввечері - пізньої.
• Коли на Водохрещі випав повний місяць - бути великій воді.
• Якщо в цей день зоряна ніч - вродять горіхи і ягоди.
• Йде лапатий сніг - на врожай.
• Якщо похмуро - хліба буде вдосталь.
• На Водохрещі день теплий - буде хліб темний.
• Коли на Водохреща риба табунами ходить - на рої добре.

        Ось і добігають кінця тривалі зимові свята українців. Напередодні Водохреща - 18 січня за новим стилем - святкуємо «Голодну кутю» або другий Свят-Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять - постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подаються пісні страви - смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії і кутя та узвар.

        В цей вечір виконуть усі ті обряди, що й на «багату кутю» — кличуть морозу, чорні бурі, сірого вовка; але все це вже не так урочисто як на Свят-Вечір.  Коли «кутю проженуть», батько присмалює дітям чуби — «щоб вовка не боялися!» Згадаймо приповідку: «Не бачив ти ще смаленого вовка!» Ця приповідка стоїть у зв'язку з обрядом «смалити чуби» в цей вечір. «То так, як смалений вовк, тоді діти не будуть боятися». 

О. Воропай. "Звичаї нашого роду". 

       Кажуть, мрії збуваються. Я хочу, щоб наша країна стала такою, як у цьому вірші Вітальки.

16 січня 

Цього дня у 2014 році Верховна Рада України ухвалила пакет законів, які дістали назву «диктаторських законів 16 січня». 

Ці закони ухвалювалися підняттям рук, без використання системи «Рада» та без обговорення, а їхні тексти стали доступні тільки після того, як депутати за них проголосували. Ці закони забезпечували введення різних обмежень щодо мітингів та зборів і посилення репресивних повноважень правоохоронців з метою протидії акціям протесту. «Диктаторські закони» передбачали можливість розглядати дії учасників акції протесту як екстремізм та встановлювали жорстку відповідальність за таку діяльність. Водночас заборонялось проведення без погодження з органами внутрішніх справ мітингів та демонстрацій з використанням засобів чи способів маскування, встановлення наметів для обігріву й відпочинку; сприяння мітингувальникам шляхом надання в користування приміщень, транспортних засобів; рух у колонах більше 5 автомобілів без узгодження з міліцією, тощо. 17 січня, тобто вже наступного дня, пакет прийнятих законів підписав тодішній президент Янукович. Незважаючи на численні протести й заклики світової та української громадськості не публікувати тексти законів від 16 січня, вони все ж таки були оприлюднені 21 січня 2014 року в газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр». Більшість законів набрали чинності наступного дня після опублікування, тобто    22 січня - у День соборності та свободи України. Оприлюднені документи викликали негативну реакцію суспільства як такі, що порушують демократичні норми. 28 січня    2014 року Верховна Рада на своєму позачерговому засіданні визнала такими, що втратили чинність,  9 з 12 законів, ухвалених парламентом 16 січня. Слідчим управлінням Генпрокуратури вдалося зібрати докази для підозри колишнім високопосадовців у проведенні незаконного голосування за так звані «диктаторські закони» та фальсифікації його результатів. За результатами слідства повідомлено про підозру 15 особам, а саме: колишньому президенту Януковичу, тодішньому першому заступнику голови ВРУ Калєтніку та іншим. Прикметно, що на дострокових виборах у Верховну Раду VIIІ скликання балотувалися 127 осіб, які 16 січня голосували за «диктаторські закони», з них 50 – знову стали народними депутатами.

14 січня — потрійне церковне свято: Обрізання Господнє, святителя Василія Великого та Новий Рік за Юліанським календарем

              

До уваги випускників!

Нагадую, що 5 січня 2016 року розпочалась реєстрація для участі в пробному зовнішньому незалежному оцінюванні.

 Реєстрація осіб для участі в пробному ЗНО триватиме з 5 до 30 січня 2016 року. Вартість пробного ЗНО з одного предмета становить 111.00 грн.

Пробне ЗНО з української мови і літератури відбудеться 2 квітня, з англійської, німецької, іспанської, французької, російської мов, біології, географії, історії України, математики, фізики, хімії – 9 квітня.

Пробне ЗНО - це можливість детально ознайомитись із процедурою проведення ЗНО та виконати завдання максимально наближені до завдань, які будуть надані під час основної сесії зовнішнього незалежного оцінювання. Реєстрація для участі в пробному зовнішньому незалежному оцінюванні здійснюється на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти. 

11 січня - Всесвітній день "Дякую"

Нас з дитинства навчають казати чарівне слово "дякую". Воно виражає доброзичливість та повагу, а тому це слово вирішили вшанувати та запровадили на його честь свято. Всесвітній День "Дякую"відзначають 11 січня за ініціативою ООН та ЮНЕСКО. Запровадили таку дату аби нагадати людям про важливість гарних манер та вміння висловлювати вдячність. Слово "дякую" чи не одне з найбільш уживаних. В тім використовують його зазвичай автоматично, як прояв ввічливості. Психологи кажуть, що слово "дякую" дійсно чарівне і здатне творити дива. Крім того слова вдячності здатні змінити наше життя на краще, бо вони налаштовують позитив та покращують взаємовідносини. А тому частіше кажіть «дякую» і тоді добрих справ у вашому житті буде більше. 

Необхідно зрозуміти, що історія - це не лише дати і місця, не тільки імена в запилених підручниках і експонати в музеях, це вибір, який ми робимо.  Джеймс Сваллоу